| Характеристики | |
| Дозування | 10 мг |
| Кількість предметів, шт | 100 таблеток |
| Країна реєстрації бренду | Німеччина |
| Країна-виробник | Угорщина |
| Вік | Для будь-якого віку |
| Тип засобу | Таблетки |
| Призначення | Серцево-судинна система |
| Тварина | Для собак |
| Порода | Великі |
Відгуків про цей товар ще не було.
Коричнева, овальна жувальна таблетка, що ділиться та мае лінію розлому з обох боків.
Одна таблетка (1,6 г) містить діючу речовину:
пімобендан - 10 мг.
Допоміжні речовини: моногідрат лактози, мікрокристалічна целюлоза, крохмаль прежелатинізований, натрію крохмалю гліколят (тип А), макрогол 6000, стеароілмакроголгліцериди, сушені дріжджі, печінковий порошковий ароматизатор, тальк, стеарат магнію.
ATC vet класифікаційний код QC01CE90 — Неглікозидні кардіотонічні ветеринарні препарати.
>Інгібітори фосфодіестерази. Пімобендану.
Пімобендан, похідне бензимадазол-піридазинону, мае позитивно інотропну дію i мае виражені судинорозширюючі (вазодилататорні) властивості.
Позитивний інотропний ефект пімобендану зумовлений двома механізмами дії: підвищенням чутливості до кальцію волокон серцевого м’яза та пригніченням активності фосфодіестерази III. Таким чином, позитивний інотропний ефект не спричиняється ні діею, подібною до дїі серцевих глікозидів, ні симпатоміметично. Вазодилатаційний ефект пов’язаний із пригніченням активності фосфодіестерази III.
У випадках симптоматичної недостатності клапанів серця, при застосуванні у поєднанні з фуросемідом, було показано, що препарат покращує якість i продовжує очікувану тривалість життя собак, яких лікували.
Було показано, що в обмеженій кількості випадків, при застосуванні у випадках симптоматичної дилатаційної кардіоміопатії в з'єднанні з фуросемідом, еналаприлом i дигоксином, препарат покращує якість i продовжує очікувану тривалість життя у собак.
Після перорального застосування пімобендан біодоступність його становить 60-63 %. Оскільки одночасне a6o попереднс споживання їжі знижує біодоступність, пімобендан слід вводити приблизно за 1 годину до годівлі тварини.
Обсяг розподілу становить 2,6 л/кг, що вказує на те, що пімобендан рівномірно розподіляється у тканинах. Середнє зв’язування з білками плазми становить 93 %.
З'єднання деметилюсться шляхом окислення до основного активного метаболіту (UD-CG212). Подальшими метаболічними стадіями с кон’югати II фази UD-CG212, такі як глюкуроніди i сульфати.
Період напіввиведення пімобендану з плазми крові становить 0,4 + 0,1 години, що відповідає високому кліренсу 90 = 19 мл/хв/кг i короткому середньому часу утримання 0,5 + 0,1 години. Найбільш значний активний метаболіт виводиться з плазми крові з періодом напіввиведення 2,0 = 0,3 години. Майже вся доза виводиться з фекаліями.
Для лікування застійної серцевої недостатності у собак масою тіла від 20 кг до 40 кг, що виникає внаслідок дилатаційної кардіоміопатії a6o клапанної недостатності (регургітація мітрального та/або трикуспідального клапанів).
Для лікування дилатаційної кардіоміопатії на доклінічній стадії (безсимптомний перебіг зі збільшенням кінцево-систолічного i кінцево-діастолічного діаметра лівого шлуночка) у доберманів- пінчерів після ехокардіографічної діагностики захворювання серця.
Для лікування собак з міксоматозною мітральною вадою серця (MMBC) у доклінічній стадії (безсимптомний перебіг із систолічним мітральним шумом i ознаками збільшення розмірів серця) для відтермінування появи клінічних симптомів серцевої недостатності.
Перед початком лікування необхідно визначити точну масу тіла тварини, щоб забезпечити правильне дозування.
Слід дотримуватися дозування від 0,2 мг до 0,6 мг пімобендану на 1 кг маси тіла, розділеного на два прийоми за добу.
Рекомендована добова доза становить 0,5 мг пімобендан на 1 кг маси тіла, розділена на два ПРИЙОМИ.
Одна жувальна таблетка (5 мг) вранці i одна жувальна таблетка (5 мг) ввечері для маси тіла від 20 кг до 40 кг.
Для більш точного дозування, що відповідає масі тіла тварини, таблетку можна розділити по лінії розлому на дві половинка.
Не застосовувати пімобендан при гіпертрофічних кардіоміопатіях або при клінічних станах, де не можна збільшити серцевий викид крові через функціональні a6o анатомічні особливості (наприклад, стеноз аорти).
Оскільки метаболізм пімобендану відбувається головним чином через печінку, препарат не слід застосовувати у собак із важкими порушеннями функції печінки.
У рідкісних випадках можна спостерігати незначний позитивний хронотропний ефект (підвищення частоти серцевих скорочень) i блювання. Однак ці ефекти є дозозалежний i ïx можна уникнути за рахунок зменшення дози препарату.
У рідкісних випадках спостерігають ознаки транзиторної діареї, відсутність апетиту a6o млявість.
У рідкісних випадках, при тривалому лікуванні пімобенданом у собак із мітральною вадою серця, спостерігають збільшення регургітації мітрального клапана.
Хоча зв’язок із дією пімобендану не було чітко встановлено, у дуже рідкісних випадках під час лікування можуть спостерігатися ознаки впливу на первинний гемостаз (петехії на слизових оболонках, підшкірні кровотечі). Ці ознаки зникають після припинення лікування.
Слід регулярно перевіряти рівень глюкози в крові під час лікування собак з цукровим діабетом.
Для застосування препарату з метою лікування дилатаційної кардіоміопатії на доклінічній стадії (безсимптомний перебіг зі збільшенням кінцево-систолічного i кінцево-діастолічного діаметра лівого шлуночка) необхідно провести діагностику шляхом комплексного серцевого обстеження (включаючи ехокардіографічне дослідження i, можливо, холтерівське моніторування).
Для застосування препарату з метою лікування міксоматозної мітральної вади серця в доклінічній стадіі (стадія B2, згідно з консенсусом ACVIM: безсимптомний перебіг з мітральним шумом > 3/6 i кардіомегалісю, внаслідок міксоматозної мітральної вади серця) необхідно провести діагностику шляхом комплексного фізичного та кардіологічного обстеження, яке повинно включати, при необхідності, ехокардіографію a6o рентгенографію.
Рекомендується моніторинг серцевої функції та морфології у тварин, які отримують пімобендан.
Таблетки ароматизовані. Щоб уникнути випадкового проковтування, зберігайте таблетки в недоступному для тварин місці.
Лабораторні дослідження на щурах i кроликах не виявили будь-яких доказів тератогенної a6o цитотоксичної дії. Проте, ці дослідження показали наявність токсичної дії на вагітних самок та виявили ембріотоксичну дію при застосуванні препарату у високих дозах, а також те, що пімобендан виділяється у молоко. Безпечність препарату для вагітних i годуючих самок собак не оцінювали. Препарат може застосовувати виключно лікар ветеринарної медицини відповідно до оцінки користі/ризику лікарського засобу.
При фармакологічних дослідженнях не спостерігалося взаємодії між серцевим глікозидом строфантином i пімобенданом. Збільшення скорочувальної здатності серця, викликане пімобенданом, послаблюсться антагоністами кальцію верапамілом i дилтиаземом та §-антагоністом пропранололу.
Препарат не досліджувався у випадках безсимптомної дилатаційної кардіоміопатії (ДКМП) у доберманів з фібриляцією передсердь a6o стійкою шлуночковою тахікардією.
Препарат не досліджувався у випадках безсимптомної міксоматозної мітральної вади серця у собак зі значною суправентрикулярною i/або шлуночковою тахікардією.
Зверніть увагу! Повна інформація міститься у листівці-вкладці до ветеринарних препаратів Ветмедин Чу. Перед застосуванням читайте листівку-вкладку!
